Нерідко мати дитини-алергіка переживає через те, що малюк не може все є ті продукти, що і його однолітки, і дозволяє деякі типові помилки.
Харчова алергія докучає дитині, обмежує свободу сім’ї і, що найприкріше, надзвичайно важко піддається лікуванню. У більшості випадків залишається прийняти цей стан за неминучу особливість малюка і вивчитися з ним жити. Це означає, що мати приречена на постійний вибір на користь гіпоалергенного меню і ведення харчового щоденника. Будь-яка інша підхід, в тому числі російський «авось», на жаль, не спрацює, а то і призведе до загострення хвороби.
Нерідко мати дитини-алергіка переживає через те, що малюк не може все є ті продукти, що і його однолітки, і дозволяє деякі типові помилки.
- Занадто раннє введення прикорму. Педіатри рекомендують вводити прикорм здоровій дитині на грудному вигодовуванні, починаючи з 4 місяців. Однак для малюків-алергіків ця цифра рухається до віку 5-6 місяців, а іноді й пізніше, відштовхуючись від індивідуальних особливостей малюка і його стану. Дати поради щодо термінів введення прикорму малюкові з алергією зобов’язаний доктор. Зазвичай дітям з алергією доводиться почекати з прикормом до 7-7,5 місяців.
- Початок прикорму за загальною схемою без урахування індивідуальних особливостей. Існує загальноприйнята схема введення прикорму: спочатку дітки пробують овочеві культури, через 2-3 тижні – каші, потім даються плоди і соки, у віці 8-9 місяців малюк пробує м’ясо і жовток, а до року їсть кисломолочні продукти, традиційно з коров’ячого молока – сир, кефір, а так само рибу. Раціон дитини-алергіка біднішими: аж до року він їсть лише деякі види овочів і плодів, безглютенові каші на базі материнського або козячого молока без додавання цукру та інших смакових добавок і гіпоалергенні види м’яса, такі як конина, зайчик, баранина. Дієту для малюка так само обов’язково повинен призначить лікар, з урахуванням індивідуальних особливостей.
- Швидке збільшення дози новітнього продукту. Мами алергіків рекомендують надзвичайно повільно збільшувати дозу новітнього продукту. Почати йде з крапельки на кінчику ложки, потім довести розмір до чверті чайної ложки. Таким чином травна система малюка привчається перетравлювати новітню їжу. А ще, крім справжньої алергії, відвідує такий вид реакції на продукти, який залежить від кількості з’їденого. Така реакція називається непереносимістю будь-якого товару. Якщо малюк з’їсть дуже багато продукту, то організм може відреагувати загостренням. А в маленьких кількостях він може переносити його чудово.
- Введення відразу 2-ух і найбільш нових продуктів. Мами часто надають замість кабачкової пюре суміш картоплі та кабачка, а м’ясо додають в тісніше звичайні овочеві культури. Така стратегія допомагає малюкові швидше звикнути до нового смаку, але вона абсолютно не годиться для алергіка. По-перше, мамі можливо не зрозуміло, який саме продукт призвів до алергії, по-2-х, взаємодія компонентів різних товарів може посилити реакцію, наприклад, картопля або злаки можуть виступити провокаторами алергії.
- Введення прикорму в момент загострення хвороби. При загостренні симптомів алергії не можна вводити нові продукти в раціон малюка. Так само прикорм не вводиться, якщо малюк застудився, температурить, або у нього розлад травлення. Необхідно дочекатися моменту, коли малюк буде відчувати себе чудово. Якщо ви турбуєтеся, що дитина погано набирає вагу на грудному вигодовуванні, або на суміші, і йому необхідно додаткове годування, коли і який прикорм можна буде надавати малюкові, вам мушу сказати лікар-алерголог.
- Включення в раціон малюка коров’ячого молока і товарів на його базі. Дітям, схильним до алергії, не рекомендується до року пробувати коров’яче молоко і кисломолочні продукти. Однак доктор може дозволити вживати в їжу топлене вершкове масло, пробувати продукти на базі козячого молока. А цілісне молоко дітям не рекомендується до 3 років. Краще надавати дитині особливе дитяче молочко для діток старше року.